НАРЕШТІ ПРО НЕЇ ВСІ ГОВОРЯТЬ!

Якщо хтось з нас в 2025 році, вирішить провести соціальне опитування серед людей на тему Хвороби Лайма, то половина з опитуваних вже зможе відповісти про можливі наслідки для здоров’я після укусу кліща.

Хтось прочитав про це в соціальних мережах лікаря, якому довіряє. Хтось подивився ролик на YouTube або побачив рекламний банер засобів від кліщів дорогою додому. В темі також будуть ті, хто виявив кліща у себе на тілі і вирішив дізнатись у чата GPT як його позбутись.

Мабуть ти здивуєшся, проте, ще декілька років тому інформації на цю тему було обмаль.

Телебачення і хвороба Лайма

16 листопада 2004 року на телеканалі FOX в США відбулась прем’єра першого сезону серіалу «Доктор Хаус», в якому лікар-детектив» Грегорі Хаус розплутував справжні медичні загадки, беручись за найзагадковіші та найрідкісніші випадки. В одній із серійтакою загадкою був пацієнт із Хворобою Лайма.

Насправді ж, Хвороба Лайма не була рідкістю. Багато людей страждали на артрити, причиною яких була маленька бактерія, про яку мало хто знав.

Історії відомих людей з хворобою Лайма

Наприклад, Емілі Бромберг – художниця-керамістка з Сіетла, штат Вашингтон. Більшу частину свого життя вона боролася з незрозумілим хронічним болем. В 2021 році стан здоров’я Емілі різко погіршився, що змусило її припинити роботу. Знадобилося ще два роки, перш ніж художниці діагностували хворобу Лайма, що дозволило розпочати лікування.

Нещодавно вона завершила роботу під назвою «Для вашої зручності». Це мистецька інсталяція, яка поєднує картини та керамічні вази у роздумах про її багаторічну боротьбу з Хворобою Лайма. Посилання на сайт з роботами Емілі ти можеш знайти в кінці цієї статті.

Не менш вражаючою є історія Дена Фленагана – професійного скрипаля і композитора із Північної Каліфорнії. Він створює музику для скрипок соло та невеликих ансамблів.

Ден здобував своє місце в музичному світі, незважаючи на сильний біль у м’язах і суглобах, які переслідували його з 12 років. Тільки п’ять років тому, у віці 37 років, йому нарешті діагностували Хворобу Лайма.

YouTube

Серед різного контенту на YouTube, можна натрапити на міні-серіал «Дівчина в барі» – створений продюсеркою, акторкою та письменницею Трейсі Маллхолланд з Південної Каліфорнії. Робота складається з 5 коротких епізодів, в яких йдеться про молоду жінку, яка намагається повернутися до звичного ритму життя після того, як хвороба Лайма втрутилась на п’ять його років.

«Я хотіла використати свою історію для створення серіалу, який підвищує обізнаність про хворобу Лайма та дає голос мільйонам людей, які страждають на Лайма та інші невидимі захворювання, які рідко можна побачити на екрані»,– сказала вона.

Чому розголос важливий

Подібні історії об’єднують велику кількість людей по всьому світу. На щастя, сьогодні, обізнаність населення та медичної спільноти про ризики захворювання на Хворобу Лайма  значно підвищилась. Це дозволяє людям захистити себе та своїх близьких від укусів кліщів в теплі сезони, вчасно виявити симптоми та звернутися за медичною допомогою, якщо укус все ж відбувся.

Підвищувати рівень поінформованості населення – важлива місія, до якої ми також хочемо долучитись.

Нижче ти знайдеш відповіді до найбільш розповсюджених запитань щодо Хвороби Лайма, згрупованих в залежності від твого можливого запиту.

Що ти маєш знати про Хворобу Лайма?

1.Хвороба Лайма – це інфекційне захворювання, яке передається через укус іксодового кліща, зараженого бактеріями роду Borellia.

2. Не кожен іксодовий кліщ є переносником цих бактерій, проте якщо тебе вкусили – варто бути на сторожі.

3. Іксодові кліщі виглядають так: https://animalfact.com/tick-ixodida/#google_vignette

4. Кліщі живуть у вологих і затінених місцях, таких як висока трава, чагарники, лісосмуги та парки.

5.В теплі сезони в міських парках проводять акарицидну обробку для попередження розмноження кліщів, проте ризик підчепити кліща під час прогулянки парком залишається.

6.Раннім специфічним симптомом Хвороби Лайма є мігруюча кільцевидна еритема – червоний висип, що має просвітлення в центрі і збільшується в розмірах (схожий на приціл). Зазвичай не болить і не свербить. Вона виглядає так: https://www.nice.org.uk/guidance/ng95/resources/lyme-disease-rash-images-pdf-4792273597

Важливо! В 20% випадків, кільцевидна еритема може не з’явитись.

Ще про симптоми

Інші ранні прояви легко сплутати з вірусною інфекцією, тому будь уважною до таких симптомів:

• підвищена температура тіла
• загальне нездужання
• втома
• біль або скутість у шиї
• мігруючий біль у суглобах або м’язах
• порушення пам’яті та труднощі з концентрацією уваги
• головний біль
• збільшення лімфатичних вузлів
• відчуття поколювання шкіри

Пізні симптоми можуть повільно з’являтись протягом декількох місяців-років з моменту укусу кліща і включають в себе:

• артрит (частіше колінних суглобів)
• кардіологічні захворювання, такі як блокада серця або перикардит
• офтальмологічні захворювання – запалення судинної оболонки або рогівки ока
• дерматологічні захворювання, такі як хронічний атрофічний акродерматит або лімфоцитом
• нейробореліоз (менінгіт, енцефаломієліт)

Як  запобігти укусу

• Уникай прогулянок у зарослих високою травою місцях.
• Намагайся прикривати відкриті ділянки шкіри під час прогулянок.
• Використовуй засоби для захисту від комах, проте будь уважною під час вибору засобу, адже вони поділяються на три класи – відлякувачі кровососів (репеленти), ті що знищують кровососів (акарициди) і комплексні засоби (репелент плюс акарицид), що одночасно поєднують в собі обидві властивості.

Щоб захистити себе, обирай саме репелент, бо цей клас захисних засобів дозволено для нанесення на шкіру. Принцип дії репелентів поділяється на ольфакторний, тобто той, що впливає на нервові відростки нюхового органу паразита і твій запах для нього перестає бути привабливим; і контактний, що відбиває бажання вкусити.

Другий клас – акарициди, використовуй виключно для обробки тканини (одяг, намети). Механізм впливу на паразита – контактно-кишковий. Отрута, що потрапляє на лапки і покриви кліща, блокує нервові імпульси, викликаючи в перші хвилини контакту стійкий параліч і подальшу загибель через кілька годин.

Засоби, що поєднують в собі обидва властивості – відлякування та знищення, розраховані для нанесення виключно на тканину, шкіра виключається.

Регулярно перевіряй свій одяг і тіло на наявність кліщів під час перебування на природі і повторно після повернення додому. Перевіряй також своїх дітей та домашніх тварин.

Що робити, якщо кліщ був виявлений

Витягати присмоктаного до шкіри кліща потрібно якомога скоріше, тому якщо ти побачила, що кліщ присмоктався – звернися за професійною медичною допомогою. Якщо такої можливості немає – скористайся рекомендаціями нижче.

• не крапай на нього олію, спирт чи крем! Це може ускладнити видалення.
• використовуй пінцет з тонкими кінчиками або інструмент для видалення кліщів (можеш придбати в аптеці або в зоомагазині);
• захопи кліща якомога ближче до шкіри;
• тягни вгору повільно, оскільки ротові органи, залишені в шкірі, можуть спричинити місцеву інфекцію;
• промий місце укусу антисептиком.
• утилізуй живого кліща помістивши в герметичний пакет/контейнер або змий в унітаз.

Ти можеш перевірити чи інфікований кліщ, якщо віднесеш його в лабораторію, проте не нервуй, якщо він виявиться інфікованим, адже це ще не означає, що він встиг тебе заразити. Ризик передачі збудника підвищується у випадку, якщо: (а) це іксодовий кліщ, (б) ти у високоендемічному регіоні, (в) кліщ вірогідно був прикріплений ≥ 36 годин.

Високоендемічними регіонами України вважаються: м. Київ, Київська, Вінницька, Львівська, Сумська, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська області.

Якщо ти вирішила перевірити кліща, виконай ці правила:

• Помісти кліща на зволожену серветку в стерильну ємність для біоматеріалу (транспортний контейнер), що щільно закривається.
• За можливості передай в лабораторію в день зняття кліща з тіла.
• Якщо така можливість відсутня, зберігай транспортний контейнер з кліщем за температури
  2°-8°C 48 годин.
• Зафіксуй дату та час видалення кліща, вкажи цю інформацію під час замовлення тесту.

Діагностика

У разі виявлення будь-яких з перелічених вище симптомів – звернися до лікаря. Навіть якщо ти не певна, що тебе вкусили – розкажи лікарю про свої припущення. Це допоможе йому у подальшій тактиці діагностики, адже для підтвердження або спростування діагнозу Хвороба Лайма необхідне проведення двоетапної лабораторної діагностики.

Важливо! Перший етап діагностики варто проводити через 3-4 тижні після вірогідного укусу кліща, адже твоїй імунній системі потрібен час щоб виробити антитіла у відповідь на дію збудника. Другий етап діагностики виконується у тому разі, якщо результат першого етапу виявився позитивним або сумнівним.

У випадку якщо ти маєш симптоми, які відповідають Хворобі Лайма і позитивні лабораторні результати – лікар призначить необхідну терапію, щоб знищити збудника.

Пам’ятай, вчасні діагностика та початок терапії дозволяють попередити ризики розвитку тяжких проявів захворювання.

Лікування

В 1998 році FDA схвалило вакцину проти хвороби Лайма LYMErix™, яка знизила нові випадки зараження серед вакцинованих дорослих майже на 80%. Зростання занепокоєння громадськості з приводу безпеки вакцини змусило FDA переглянути побічні реакції, зареєстровані після вакцинації від хвороби Лайма. 26 лютого 2002 року компанія GlaxoSmithKline прийняла рішення про відкликання LYMErix™ з ринку, посилаючись на погані ринкові показники. На сьогодні ліцензованої вакцини проти ХЛ не існує, проте є медикаментозна профілактика Хвороби Лайма.

Важливо! Медикаментозна профілактика Хвороби Лайма є ефективною тільки у тому випадку, якщо з моменту укусу пройшло не більше 72 годин.

БІЛЬШЕ ПРО ДОСВІД ІНШИХ

З повними історіями Емілі Бромберг, Трейсі Маллхолланд та Дена Фленагана можна ознайомитись за посиланнями.

Емілі Бромберг – художниця-керамістка з Сіетла: https://emilybromberg.com/

Про міні-серіал «Дівчина в барі»: https://www.lymedisease.org/tracy-mullholland-girl-at-bar/

Історія Дена Фленагана: https://www.lymedisease.org/flanagan-wins-global-music-award/

Більше історій людей, що постраждали від Хвороби Лайма знайдеш тут.

Ця стаття – маленький крок до здійснення місії про підвищення рівня поінформованості людей про Хворобу Лайма, адже здійсненою її можна буде вважати лише тоді, коли кожен опитуваний серед перехожих зможе відповісти на питання про ризики для здоров’я після укусу кліща.

На разі ми на шляху до цього, проте наявний результат вже має велике значення.