Що потрібно знати про закреп? Ознаки та причини

shutterstock.com

Закреп – це стан, коли у людини виникають труднощі з випорожненням кишківника або воно відбувається рідше, ніж зазвичай.

ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ЗАКРЕПИ?

Щоб отримати відповідь на це питання, ВАЖЛИВО ЗНАТИ, ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ДЕФЕКАЦІЯ. Їжа, яку ти їси, подрібнюється у роті та потрапляє до шлунку. Далі частинки рухаються до тонкого кишківника, де ферменти розщеплюють жири та білки, щоб вони разом з іншими поживними речовинами могли засвоїтися. Те, що залишилося (рідка суміш клітковини, бактерій, неперетравлених жирів і слизу з травного тракту) рухається до товстого кишківника.

Основне завдання товстої кишки полягає в завершенні всмоктування поживних речовин і води, синтезі певних вітамінів та формуванні калу. Як тільки пряма кишка досягає своєї місткості, твій мозок отримує сигнал до випорожнення, м’язи товстої кишки виштовхують відходи через пряму кишку назовні. Якщо кал залишається в товстій кишці занадто довго, він може стати твердим і важко відходити.

Регулярність випорожнення у людей різна – не існує певної кількості випорожнень, яка вважається нормою. Деякі люди випорожняються 1-2 рази на день, тоді як інші можуть спокійно обходитися без дефекації день-два. У більшості здорових людей дефекація відбувається один раз на добу, переважно в ранкові години.

Діагноз «закреп» зазвичай ставлять, коли у людини менш ніж три дефекації на тиждень. У деяких випадках цей симптом тимчасовий і минає сам по собі. Після збільшення споживання води та клітковини випорожнення нормалізуються.

Якщо ж ти продовжуєш мати менш ніж три дефекації на тиждень протягом 6 місяців або більше – це вже сигнал, що настав час звернутися до лікаря, бо це вже симптом хронічного закрепу.

Закреп може бути як самостійним функціональним розладом, так і симптомом, що супроводжує різні захворювання, причому не тільки травного тракту (спостерігається за виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, нирковокам’яної та жовчнокам’яної хвороби тощо), а й неврологічні та психічні (може спостерігатися у людей, зокрема, за депресивних станів, шизофренії, нервової анорексії).

Залежно від причини виділяють три види закрепів: первинний, вторинний та ідіопатичний.

1. 1. Первинний закреп виникає через аномалії, вади розвитку товстої кишки та її іннервації.
   2. Вторинний закреп може виникнути насамперед через хвороби й ушкодження товстої та прямої кишки, а також численні хвороби інших органів і систем та через метаболічні порушення, що розвиваються за них. Цей вид закрепу також може бути наслідком побічної дії ліків.
   3. До групи ідіопатичного відносять закреп, що є наслідком порушення моторної функції прямої та товстої кишки, причина яких невідома (ідіопатичний мегаколон та ін.).

ПОШИРЕНІ СИМПТОМИ ЗАКРЕПІВ

• • відсутність випорожнень понад трьох днів;
  • відчуття неповного випорожнення кишківника;
  • тверді, сухі або грудкуваті калові маси;
  • дискомфорт, біль у животі;
  • здуття живота;
  • відчуття важкості у кишківнику;
  • нудота.

Якщо принаймні два симптоми (з вищезазначених) проявляються довше двох тижнів, бажано звернутися до гастроентеролога. Це лікар, який займається діагностикою та лікуванням захворювань травної системи: стравоходу, шлунку, кишківника, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози.

Симптоми можуть бути серйознішими. Негайно звернися до лікаря, якщо у тебе спостерігаються:

• • Кровотеча з прямої кишки;
  • кров або білий слиз у випорожненнях;
  • постійний біль у животі;
  • закреп, що триває три або більше тижнів попри зміни дієти;
  • підвищена температура тіла;
  • нездатність самостійно виводити гази або випорожнення;
  • втрата ваги без причини;
  • біль у попереку;
  • блювота.

ЩО ПРОВОКУЄ ЗАКРЕП?

• • Неправильне харчування: недостатнє споживання клітковини, зловживання жирною, рафінованою їжею, особливо з високим вмістом переробленого м’яса, молока, твердого сиру. Клітковина вбирає воду та робить випорожнення більшими, м’якшими та легшими. Збільшення споживання клітковини допомагає позбутися закрепу у багатьох людей.

• • Недостатнє споживання води: зневоднення може спричинити затримку калових мас. Добова норма споживання води на день близько 2-3 літрів: чоловікам – 13 склянок, жінкам – 9. Але немає чітких рамок щодо кількості склянок і не є корисним пити воду через примус. Просто варто пам’ятати, що вода в чистому вигляді (чай, кава, соки тощо не рахуються), має потрапляти до організму. Надходження в організм достатньої кількості води допоможе підтримувати випорожнення м’якими, тоді вони легше проходять через кишківник.

• • Сидячий спосіб життя: відсутність фізичної активності уповільнює перистальтику кишківника. У людей, які регулярно займаються спортом, зазвичай не буває закрепів. Хороший м’язовий тонус важливий для регулярного випорожнення кишківника. М’язи черевної стінки та діафрагма відіграють важливу роль у процесі дефекації. Якщо ці м’язи слабкі, вони не зможуть виконувати свою роботу належним чином.

• • Стрес і психологічні фактори: тривога, депресія чи зміна звичного режиму життя можуть вплинути на травлення. Відчуваючи стрес або тривогу, мозок виділяє гормони: серотонін, адреналін і кортизол, що, своєю чергою, підвищує кількість серотоніну в кишківнику й викликає спазми шлунку. Якщо спазми відбуваються в одній ділянці товстої кишки, травлення може призупинитися та викликати закреп.

• • Ігнорування позиву. Якщо мусиш сходити, то йди. Затримуючи дефекацію з будь-якої причини, можна «накликати» закреп. Людина, яка постійно ігнорує позиви до дефекації, з часом може перестати їх відчувати.

• • Безконтрольне вживання проносних. Проносні можуть застосовуватись неправильно, наприклад, людьми, які страждають на нервову анорексію або булімію.

• • Прийом ліків. Деякі категорії медичних препаратів: опіоїдні знеболювальні, нестероїдні протизапальні; антидепресанти; антациди, що містять кальцій або алюміній; препарати заліза; антигістамінні можуть спричинити закреп. За цих обставин необхідно звернутися до лікаря, який їх призначив, для корегування схеми прийому медикаментів.

Також закреп може розглядатися як клінічний прояв за захворювань травної системи, товстої кишки, за гіпотиреозу, цукрового діабету тощо.

Гастроентерологи акцентують, що при за хронічних закрепах необхідно пройти обстеження, щоб виключити органічні причини закрепу.

Структура причин закрепу залежить від вікової групи.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ЗАКРЕП У ДИТИНИ ТА ЯК ЙОГО ЛІКУВАТИ?

Дитина може страждати від закрепу протягом певного часу, перш ніж ти це зрозумієш. Загалом, симптоми запору у немовлят і дітей не сильно відрізняються від симптомів у дорослих. Основна відмінність полягає в тому, що немовлята та деякі діти не можуть розповісти про свої відчуття, тому необхідно звертати увагу на їхні випорожнення та частоту дефекації, щоб розпізнати порушення вчасно. Зазвичай у 95 % випадків закреп у дітей є функціональним і лише у 5 % пов’язаний з органічними причинами – аномаліями розвитку товстої та прямої кишки^[1]“Функціональний закреп у дітей і підлітків”. Г.В. Бекетова, д.м.н., професор, завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, головний підлітковий терапевт МОЗ України, заслужений лікар України. «Дитячий лікар».

Немовлята

У новонароджених на грудному вигодовуванні випорожнення щоденні й можуть дорівнювати частоті годувань. У період введення прикорму їх частота зменшується (частіше випорожнення відбувається 2 рази на добу) та кал стає більш щільним.

У деяких немовлят на штучному та грудному вигодовуванні виникають закрепи, як тільки вони починають вживати тверду їжу.

Симптоми закрепу у дітей до 1 року:

• • кашкоподібні випорожнення;
  • утруднене випорожнення;
  • плач під час дефекації;
  • тверді, сухі випорожнення;
  • рідкіші випорожнення.

Частота випорожнень у різних дітей може відрізнятися, тому за основу слід брати нормальну активність саме твоєї дитини. Якщо вона зазвичай випорожнюється 2 рази на день, а з моменту останнього випорожнення пройшов вже цілий день – це може бути ознакою закрепу.

Насамперед у такому випадку необхідно переглянути раціон малюка та мами, що годує (виключити продукти, що сприяють закрепу, зокрема, білий рис), скорегувати частоту та обсяг годувань, налагодити питний режим.

Відсутність видимих причин закрепу може свідчити про захворювання, виявити які можна тільки за допомогою аналізів. Тож рекомендуємо обов’язково звернутися до педіатра, щоб усунути ризик ускладнень.

Діти раннього віку (від 1 до 3 років)

До симптомів, схожих до ознак закрепу у немовлят (дивись вище), можуть додатись наступні:

• • незвично великі випорожнення;
  • живіт твердий на дотик;
  • здуття живота;
  • метеоризм;
  • сліди крові на туалетному папері (через невеликі розриви навколо ануса від напруження).

Закрепи у дитини раннього віку можуть розвиватись з різних причин:

• • генетична схильність;
  • нераціональне харчування матері;
  • недостатній питний режим;
  • перехід на штучне вигодовування до 3-місячного віку;
  • непереносимість білка коров’ячого молока;
  • через такі хвороби, як-то рахіт, анемія, гіпотиреоз, ураження центральної нервової системи.

Що може допомогти запобігти закрепам у дитини?

• • Додай у раціон дитини більше продуктів з високим вмістом клітковини: боби, цільне зерно, фрукти та овочі.
  • Збільш кількість води, яку вона споживає, принаймні до 1 літра на день.
  • Заохочуй фізичну активність: їзду на велосипеді, гру з м’ячем тощо.
  • Вчи дитину не ігнорувати позиви до дефекації.
  • Бажано виробити у неї звичку користуватися туалетом після їди. Попроси її посидіти на горщику / унітазі приблизно 10 хв після їди, щоб дефекація стала регулярною частиною розпорядку дня дитини.

Усім батькам важливо знати, як надати першу допомогу за наявності закрепу у немовляти, щоб позбавити страждань від болю й дискомфорту та виснажливого плачу.

• • Зроби масаж животика. Легко потри долонею животик дитини за годинниковою стрілкою.

• • Зроби вправу «Велосипед», імітуючи катання на велосипеді. Одну ніжку випрями, а іншу зігни у коліні й тазостегновому суглобі. Ритмічно змінюй їх положення. Виконай 8-10 разів.

• • Вдайся до механічних способів. Застосуй гліцеринову свічку, яку розміщують в анусі дитини, чи клізму, чи газовідвідну трубку.

ЗАКРЕП У ВАГІТНИХ. ВАЖЛИВО БОРОТИСЯ БЕЗПЕЧНО!

Майже три з чотирьох вагітних жінок у певний момент стикаються з закрепами та іншими проблемами з кишківником. Річ у тім, що підвищення рівня гормону прогестерону під час вагітності призводить до розслаблення м’язів тіла вагітної жінки. Це стосується і кишківника. А його повільніший рух означає повільніше травлення, що може призвести до закрепів. Десь на дванадцятому тижні або у II триместрі плід, який активно росте, також починає тиснути на пряму кишку.

5 ПОРАД, що можуть допомогти виправити роботу кишківника вагітної та не зашкодити здоров’ю:

1. Раціон з високим вмістом клітковини. Вона заразом забезпечує жінок
при надії вітамінами та антиоксидантами. Намагайся споживати 25-30 г харчових волокон щодня, щоб дефекація залишалася здоровою та регулярною. Вживай свіжі фрукти, овочі, квасолю, горох, сочевицю, каші з висівками, чорнослив і цільнозерновий хліб.

2. Під час вагітності важливо підтримувати водний баланс.
Інститут Медицини рекомендує вагітним жінкам вживати до 3 л води на день. Близько 22 % цієї рідини надходить із вологи в продуктах, які вживаються впродовж дня, інші 2,3 л (близько 10 чашок) мають надходити із питною водою та напоями без кофеїну.

3. Бажано розбити щоденний прийом їжі на п’ять або шість прийомів.
Це дозволить шлунку перетравлювати їжу, не перевантажуючи його, безперешкодно переносити їжу до кишківника та товстої кишки.

4. Регулярна фізична активність. Вправи стимулюють роботу кишківника. Вагітним бажано робити вправи тричі на тиждень по 20-30 хв кожна. Варіантів фізичних вправ безліч: прогулятися, поплавати або попрактикувати пренатальну йогу. Проконсультуйся з лікарем, які вправи безпечні для тебе та майбутньої дитини.

5. Лікарські засоби проти закрепу, що дозволені вагітним, це ті, що містять лактулозу або проносне на основі пікосульфату натрію. Будь-які інші медикаменти включно із магнезією чи касторовою олією можуть викликати бурхливу реакцію організму та небажане стимулювання матки, що розташована поруч із кишківником. Перед прийомом ліків обов’язково порадься з гінекологом, що спостерігає вагітність, аби отримати рекомендації щодо медичних препаратів від закрепу, які можна вживати саме тобі.

ЗАКРЕПИ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Постійно або періодично на закрепи страждає кожна четверта доросла людина, до того ж жінки – в 3 рази частіше, ніж чоловіки. Істотне збільшення частоти закрепів відбувається після 65 років. Окрім цього, саме у людей похилого віку найчастіше спостерігають хронічний закреп.

Серед найпоширеніших факторів, що спричиняють закрепи у людей старшого віку:

• • Прогресування вже наявних захворювань, типових для осіб старшого віку. Наприклад: дивертикульозна хвороба, цукровий діабет, хронічна ішемія, спінальні розлади, хвороба Паркінсона тощо.

• • Проблеми з зубами, їх відсутність. Це ускладнює пережовування їжі,
    що поступово викликає розлад травлення. Тому людям похилого віку рекомендується готувати їжу так, щоб полегшити жування, ковтання і врешті-решт процес травлення.

• • Соціально-побутові умови: малорухливий спосіб життя, неправильне харчування тощо. Люди старшого віку загалом менше їдять. Іноді вони свідомо обмежують харчування за наявності захворювань шлунку, серцево-судинної системи та цукрового діабету. Це призводить до менш частих випорожнень. Варто збільшити в раціоні частку кисломолочних продуктів, які сприяють нормальному функціонуванню кишківника, та кількість натуральної клітковини. Літні люди можуть свідомо вживати менше рідини для запобігання набрякам чи просто забувати пити. Треба постійно нагадувати про споживання потрібної кількості води. Обов’язкова і щоденна прогулянка
    для підтримки фізичного стану.

• • Гормональні впливи. У період менопаузи у жінок можуть з’явитися закрепи (або це може посилитися). Гіпотиреоз – досить поширена серед людей старшого віку патологія. Відповідно статистичних даних різноманітну патологію щитоподібної залози виявляють у 80 % людей похилого віку
    в Україні.

• • Прийом ліків. Застосування деяких лікарських препаратів може спровокувати або посилити закреп. Зловживання проносними засобами у старшому віці також може спричинити зменшення активності кишки та затримку калових мас.

freepik.com

ЯК ЛІКУВАТИ ЗАКРЕП?

Спробувати засоби боротьби з закрепами, наведені нижче, можна в домашніх умовах лише на початку лікування:

• • На ніч перед сном випий стакан кефіру з 1 десертною ложкою рослинної олії. Попередньо ретельно перемішай.

• • 1 ст. л. меду розчини в 1 склянці холодної води та випий невеликими ковтками вранці натщесерце.

• • Вживай вівсяні або пшеничні висівки по 2 ст. л. 3 рази на день під час їди. Слід пам’ятати, що висівки затримують всмоктування кальцію.

• • По 1 ч. л. натертих на дрібній тертці сирих морквини, буряка, яблука змішай, заправ рослинною олією та з’їж натщесерце вранці. Цей спосіб
    не рекомендовано хворим з ерозивним ураженням шлунку.

• • 1 ч. л. лляного насіння залий 1 склянкою окропу. Далі потрібно настояти у теплі (можна закутати у плед) 4-5 год. Випий склянку настою ввечері перед сном, разом з насінням.

Наведені засоби не шкодять здоров’ю, не є хімічними препаратами й тому в більшості випадків добре сприймаються організмом.

У тих випадках, коли зміни характеру та звичок харчування виявляється недостатнім для нормалізації частоти випорожнення, може виникнути потреба вдатися до медикаментозного лікування.

Важливий факт: 85 % хворих, які пройшли повне обстеження (без патологічних знахідок), одужують на тлі терапії  волокновмісними препаратами зі збільшенням вживання рідини.

Існує міф, що тривале застосування проносних не має побічних наслідків. Має!

По-перше, закреп може набути більш тяжкої форми. По-друге, значно знижується моторика кишківника, його рухівна активність. Тому за хронічних закрепів не бажано самостійно призначати проносне. Неправильне вживання ліків може спричинити виникнення побічних ефектів, викликати залежність чи нести ризик зловживання.

Щоб поставити діагноз «закреп», лікар зробить загальний фізичний огляд (виявлення ознак анемії, змін лімфовузлів, новоутворень черевної порожнини), проктологічний огляд (виявлення захворювань заднього проходу). Може призначити аналіз крові (гемоглобін, ШОЕ), іригоскопію (виявлення захворювань та патологій товстої кишки), визначення рівня гормонів щитоподібної залози, кальцію, калію в крові, колоноскопію, гістологічне та гістохімічне дослідження біоптатів товстої кишки. За потреби направить до гінеколога, ендокринолога, невропатолога.

Люби себе, довіряйте власне тіло професіоналам!

ПРОФІЛАКТИКА ЗАКРЕПІВ

• • Збагачуй свій раціон висівками та іншими харчовими волокнами. Включай в щоденну їжу більше продуктів, багатих на клітковину (овочі, фрукти, цільнозернові продукти). Споживай ферментовані продукти – природне джерело пробіотиків (кефір, йогурт, квашені овочі).

Чудові харчові джерела клітковини^[2]“Natural ways to relieve constipation”. Harvard Health Publishing

• • Пий достатньо води: 1,5-2 літри на день або більше, залежно від активності.

• • Залишайся (будь) активною людиною: ходьба, плавання, йога чи інші фізичні вправи стимулюють травлення.

• • Сформуй звичку регулярного випорожнення: намагайся ходити в туалет у визначений час, не затримуй позиви.

• • Зменш стрес наскільки можливо: медитація, техніки релаксації чи фізична активність допоможуть нормалізувати стан нервової системи.

• • Обмеж вживання шкідливих продуктів: жирних, смажених, фастфуду, солодощів, алкоголю.

• • Уникай молочних продуктів за непереносимості лактози. Механізм виникнення закрепу в цьому випадку може бути пов’язаний із метаном, який виробляється кишковими бактеріями під час вживання молока. Сприяти виникненню закрепів може і алергія на білки коров’ячого молока – на її фоні дефекація уповільнюється. Виключення з меню коров’ячого молока і продуктів на його основі рекомендується за закрепів, які не піддаються лікуванню проносними засобами та клітковиною. Можна замінити коров’яче молоко на козине та молоко рослинного походження (з вівса, мигдалю, маку, сої тощо).

• • Звертай увагу на можливу побічну дію ліків: якщо проблема виникла через прийом медикаментів, обговори це з лікарем.

Якщо закрепи стають хронічними або супроводжуються тривожними симптомами (кров у калі, сильний біль у животі, втрата ваги), обов’язково звернись­­­­ до лікаря.