Наука розвитку дитини та мистецтво освіти

Кожна дитина приходить у світ зі своїм запасом потенціалу, сповнена унікальної симфонії нейронів, які згодом сформують унікальну особистість. З першого дня життя діти вирушають у біологічну та соціальну подорож, сформовану як природою, так і вихованням. Але що, якби ми сказали тобі, що майже 90% мозку формується у людини ще до 5 років? І що освіта починається не в дитячому садку, а в утробі матері?

Поговоримо сьогодні про цікаві факти та особливості психоемоційного розвитку дитини.

1. Нейробіологічні основи розвитку

Зв’язки мозку: швидше, ніж ми думаємо

Мозок дитини росте з вражаючою швидкістю. До 3 років він досягає 80-90% свого об’єму, формуючи понад 1 млн нейронних зв’язків на секунду в перші роки.^[1]“Brain Architecture“ Вони формуються у відповідь на зовнішній вплив: соціальну взаємодію, емоційний зворотний зв’язок, сенсорний досвід. Ранні враження вбудовані в наші тіла та мозок, на краще чи на гірше? ^[2]“The Lifelong Effects of Early Childhood Adversity and Toxic Stress“

Негативні переживання, наприклад, психологічна напруга, недоїдання або хронічний стрес, порушують цей процес, що призводить до тривалого дефіциту когнітивного процесу, зменщення здатності до навчання та емоційної регуляції.

2. Раннє навчання

Чому перші п’ять років важливі

Сенситивні періоди раннього дитинства – це обмежений період часу, коли мозок особливо пластичний. Мова, моторика, зір та емоційний зв’язок найбільш схильні до формування саме в ці роки.^[3]“Sensitive periods in the development of the brain and behavior“ За даними серії досліджень раннього розвитку дітей ^[4]“Advancing Early Childhood Development: from Science to Scale“, понад 250 млн дітей віком до 5 років у країнах з низьким та середнім рівнем доходу ризикують не досягти свого потенціалу розвитку через бідність та погані умови догляду. Для повноцінного розвитку дитини дуже важлива емоційна складова виховання, той досвід, що переживається дитиною. Якщо в родині злагода, теплі відносини, завжди є можливість виразити себе, поговорити без остраху бути покараним – дитина буде зростати гармонійно розвиненою особистістю, відкритою до світу. Ключове у розвитку дитини не тільки освіта як матеріал про дослідження світу, а емоційно налаштований вклад та догляд.

3. Наука гри

Навчання через радість

Гра – це не такий простий та звичайний інструмент як здається. Вона є основною рушійною силою когнітивного, моторного та соціального розвитку в ранньому дитинстві, адже сама гра є основою розвитку дитини, і завдяки такій формі взаємодії діти пізнають світ. ^[5]“The Power of Play: A Pediatric Role in Enhancing Development in Young Children“ Неструктурована гра допомагає малечі:

• Розвивати увагу, планування, самоконтроль
• Практикувати емпатію та соціальні переговори
• Вивчати мову та навички розповіді історій

Американська академія педіатрії наголошує, що гра є важливою для здорового розвитку мозку, прирівнюючи її важливість до важливості харчування та сну.

4. Мова та когнітивний розвиток

Розмова, спів, читання

Багатство мовного середовища дитини має глибокий вплив. Знакове дослідження Харта та Ріслі (1995) показало, що до 4 років діти з сімей з вищим рівнем доходу чули на 30 млн слів більше, ніж діти з сімей з нижчим рівнем доходу – розрив, що безпосередньо корелює з IQ та академічними досягненнями.

Однак новіші дослідження показують, що інтерактивна розмова – тобто обмін враженнями, думками, ідеями, поглядами – це процес, що є важливішим за кількість слів, оскільки він охоплює важливу складову – емоційний спектр ^[6]“Language Exposure Relates to Structural Neural Connectivity in Childhood“ 

Можливість і наявність таких розмов – фактор, за яким можна передбачити мовний розвиток дитини.

5. Емоційна регуляція та прив’язаність

Безпечні стосунки формують стійкий мозок

З неврологічної точки зору, кохання – це не просто почуття, це стимулятор росту. Надійні прив’язаності, що формуються в немовлячому віці, дозволяють дітям:

• розвивати стабільне відчуття себе
• справлятися зі стресом та фрустрацією
• формувати здорові стосунки

Токсичний стрес, спричинений жорстоким поводженням, зневагою або бідністю, може надмірно активувати гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову (ГГН) вісь, що призводить до порушення регуляції кортизолу та зниження росту гіпокампу.^[7]“The Neurobiology of Stress and Development“ На щастя, гарні стосунки в родині пом’якшують негативний вплив зовнішніх ефектів. Такі програми, як Nurturing Care Framework (ВООЗ, ЮНІСЕФ, Світовий банк), показують, як підтримка батьків покращує результати розвитку дітей у різних країнах та за різними рівнями доходу.

6. Освіта як континуум

Раннє дитинство – це більше, ніж підготовка до школи, це основа для здоров’я, навчання та поведінки протягом усього життя. Довгострокові дослідження, такі як проєкт HighScope Perry Preschool Project,^[8]“Perry Preschool Project“ показали, що діти з неблагополучних сімей, які відвідували якісні дошкільні заклади мали вищі оцінки з гуманітарних та точних предметів, а у віці 40 років демонстрували кращі показники у кар’єрному розвитку та мали благополучний, стабільний спосіб життя.
У ранньому дитинстві закладаються основи сприйняття життя і схеми вибудовування поведінкового патерну шляхом насичення знаннями, вміннями, емоціями тощо.

Від того, в якій родині та оточенні росте дитина, залежить її майбутнє.

 7. Технології та сучасне батьківство

Екрани, мозок та баланс

Звичайно, мобільні додатки, які створені для дітей, можуть допомогти у освітньому процесі, розвитку та розвагах. Але важливо пам’ятати про те, що користування гаджетами, тобто пасивне споглядання екрану до 2 років може спровокувати затримку мовного розвитку та синдрому дефіциту уваги. Намагайся залучати дитину до живих ігор, читання, взаємодії з навколишнім світом – щоб вона пізнавала світ через дотики, запах, пряму взаємодію з предметами. Таким чином формується реальне уявлення про них, а також випрацьовується ставлення – тобто емоція та почуття.

При цьому, у разі використання разом дитиною та вихователем цифрових медіа, покращує навчальний процес.

Діти народжуються готовими до навчання, і свій потенціал вони можуть за допомогою дорослих. Розвиток дитини – це динамічна, спільно створена нами історія.

І понад усе, ми повинні пам’ятати: дитина, яку люблять – це гармонійна особистість, яка завжди буде прагнути до розвитку та гармонії і досягатиме успіху.